-
1 relevant reply
-
2 traverse
1) оскарження, оспорення; заперечення відповідача ( підсудного); заперечення відповідача по суті позову (справи), заперечення підсудного по суті позову (справи); заперечення проти висновку експерта; заперечення фактів, що наводяться супротивною стороною2) оскаржувати, оспорювати; заперечувати по суті (позову, справи); заперечувати твердження позивача•- traverse a claim
- traverse a subject
- traverse an accusation
- traverse an action
- traverse an indictment
- traverse an information
- traverse of accusation
- traverse of charge
- traverse of indictment
- traverse of office
- traverse to the answer -
3 traverse
1. n1) тех. поперечка, перекладка; траверса2) перешкода3) самохід; подача4) ав. траверз5) мор. галс6) геол. поперечна жила (тріщина)7) геод. теодолітний хід8) військ. поворот у горизонтальній площині9) військ. кут горизонтальної наводки10) юр. суттєве заперечення відповідача2. adjпоперечний3. v1) перетинати; переїжджати (через щось)2) лежати упоперек3) докладно обговорювати4) заперечувати5) юр. спростовувати (твердження позивача)6) військ. обертатися на вертикальній осі (в горизонтальній площині)7) мор. робити галс* * *I n1) перешкода; мінливості доліtraverses, toils and trouble — мінливості долі, праці, тривоги
2) перехід, подоланняthe traverse of the gorge may take many weeks — перехід через ущелину може зайняти багато тижнів; cпopт. траверс ( у альпінізмі); cпopт. траверс; зигзагоподібний спуск або підйом ( на лижах); перетин
3) cпopт. санітандем4) тex. поперечка, щаблина, траверс5) cпeц. самоход; подача ( подовжня або поперечн)6) мop., aв. траверз7) мop. галс8) вiйcьк. траверс ( у траншеї)9) гeoл. поперечна жила або тріщина10) гeoд. теодолітний хід11) вiйcьк. поворот на горизонтальній плоскості; кут горизонтального наведення12) юp. заперечення відповідача щодо суті позовуII aIII vtraverse trench — поперечна щілина
1) перетинати; їхати черезto traverse the desert [ocean] — перетинати пустелю [ oкeaн]; ходити туди, сюди (по чому-н.)
to traverse the apartment in much agitation — ходити спокоями через велике хвилювання; рухатися баком ( про коня); переміщуватися, рухатися, їхати
cars traversed along the highway — по автостраді йшли машини; переступати з ноги на ногу, пританцьовувати ( про боксер)
to traverse one's ground — переступати з місця на місце ( у фехтуванні); проходити
the epoch the world is traversing — епоха, через яку проходить світ
2) траверсувати ( схил при спуску з гори на лижах); спускатися або підніматися зигзагоподібно; траверсувати, робити траверс ( у альпінізмі); мop. робити галс3) обертатися; повертатися по вертикальній осі або на горизонтальній плоскості5) креслити ( геометричну фігуру), не відриваючи пера або олівця від паперу7) заперечувати; відводити, спростовувати аргументи свого опонентаto traverse an opponent's arguments — розбивати вщент аргументи противника; юp. заперечувати (затвердження позивач, заперечувати (по суті))
to traverse an indictment — спростовувати пред'явлене звинувачення /-ий позов/; перечити, не відповідати
since demands traverse each other we have to make a choice — оскільки ( різні) вимоги суперечать одна одній, доводиться робити вибір
8) обговорюватиthis period is more thoroughly traversed by historians — цей період грунтовніше досліджений істориками
9) cпeц. обточувати -
4 traverse
I n1) перешкода; мінливості доліtraverses, toils and trouble — мінливості долі, праці, тривоги
2) перехід, подоланняthe traverse of the gorge may take many weeks — перехід через ущелину може зайняти багато тижнів; cпopт. траверс ( у альпінізмі); cпopт. траверс; зигзагоподібний спуск або підйом ( на лижах); перетин
3) cпopт. санітандем4) тex. поперечка, щаблина, траверс5) cпeц. самоход; подача ( подовжня або поперечн)6) мop., aв. траверз7) мop. галс8) вiйcьк. траверс ( у траншеї)9) гeoл. поперечна жила або тріщина10) гeoд. теодолітний хід11) вiйcьк. поворот на горизонтальній плоскості; кут горизонтального наведення12) юp. заперечення відповідача щодо суті позовуII aIII vtraverse trench — поперечна щілина
1) перетинати; їхати черезto traverse the desert [ocean] — перетинати пустелю [ oкeaн]; ходити туди, сюди (по чому-н.)
to traverse the apartment in much agitation — ходити спокоями через велике хвилювання; рухатися баком ( про коня); переміщуватися, рухатися, їхати
cars traversed along the highway — по автостраді йшли машини; переступати з ноги на ногу, пританцьовувати ( про боксер)
to traverse one's ground — переступати з місця на місце ( у фехтуванні); проходити
the epoch the world is traversing — епоха, через яку проходить світ
2) траверсувати ( схил при спуску з гори на лижах); спускатися або підніматися зигзагоподібно; траверсувати, робити траверс ( у альпінізмі); мop. робити галс3) обертатися; повертатися по вертикальній осі або на горизонтальній плоскості5) креслити ( геометричну фігуру), не відриваючи пера або олівця від паперу7) заперечувати; відводити, спростовувати аргументи свого опонентаto traverse an opponent's arguments — розбивати вщент аргументи противника; юp. заперечувати (затвердження позивач, заперечувати (по суті))
to traverse an indictment — спростовувати пред'явлене звинувачення /-ий позов/; перечити, не відповідати
since demands traverse each other we have to make a choice — оскільки ( різні) вимоги суперечать одна одній, доводиться робити вибір
8) обговорюватиthis period is more thoroughly traversed by historians — цей період грунтовніше досліджений істориками
9) cпeц. обточувати -
5 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br] -
6 нести
1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].* * *1) нести́; ( мчать) мча́тивы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову
конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю
куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?
2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́тииз-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)
\нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)
3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти\нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність
4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)\нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)
\нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати
\нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру
5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати\нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити
6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить7) ( класть яйца - о птицах) нести́ -
7 держави концепції
ДЕРЖАВИ КОНЦЕПЦІЇ - концепції у політичній філософії, що стосуються походження держави та її суті. Концепції, які стосуються походження держави, можна поділити на дві групи. Перша група включає концепції, які стверджують, що існують необхідні суспільні передумови для появи та існування держави. У більшості цих концепцій найважливішою суспільною передумовою вважають потребу підтримувати певний лад у суспільстві (на противагу безладдю, хаосу). Друга група - концепції (розвинуті передусім такими ідеологіями, як анархізм та комунізм), які вважають, що поява та існування держави зумовлені перехідними історичними обставинами Щ. о стосується суті держави, її структури та її функцій, то основні концепції також можна поділити на дві групи - концепцію політичного реалізму та нормативну концепцію (це відповідає двом найважливішим концепціям політики). У першій групі концепцій державу розуміють як засіб, з допомогою якого деякі суспільні верстви здійснюють свою владу над іншими суспільними верствами у межах даної території. Сюди можна віднести концепцію Мак'явеллі, марксистську та деякі елітарні концепції. У річищі цього теоретичного спрямування терміном "держава" можна позначити будь-які установи давньосхідних деспотій, грецьк. держав-полісів, Римської імперії, феодальної монархії, тоталітарних або сучасних демократичних держав. У групі концепцій, яка слідує нормативному розумінню, виходять з того, що сучасне поняття держави (як і сучасне розуміння політики) бере свій початок в європейській історії передмодерного часу. Передусім державна влада повинна бути певним чином узаконеною. Найважливішим принципом узаконення (легітимізації) модерної держави стало визнання, що дищим сувереном державної влади є народ. Найзагальніша ознака всіх нормативних концепцій полягає в тому, що вони пов'язують з поняттям держави певні цінності або норми. Одним із поширених варіантів є концепція, коли до держави ставлять вимогу, щоб вона була націлена на здійснення ідеї справедливості як регулятивної ідеї (продовження платонівсько-аристотелівської традиції). До нормативних належить впливова концепція, яку називають ідеєю мінімальної держави. Тут справедливість розуміють як рівність громадян перед законом та такий характер самих законів, Що вони дозволяють громадянам максимально використовувати свої здібності у забезпеченні якомога вищого рівня добробуту та культури Ї. ї ще називають ліберальною (див. лібералізм), правовою, або формальною концепцією. Означення "формальна" зумовлене тим, що держава розглядається як деяка самодостатня установа. Суть цієї концепції полягає у тому, що завдання держави вбачається у забезпеченні відповідного правового порядку. Різні течії політичної філософії та різні ідеології неоднаково відповідають на питання, у чому має полягати найважливіше призначення (суспільна функція) держави О. дні вважають, що держава повинна нести відповідальність за рівень добробуту та соціальної справедливості ("держава всезагального добробуту", "соціальна держава"), дбати про соціальну рівність (за комунізму), про стан культури та моралі (у деяких політичних концепціях консерватизму, націоналізму, християнської демократії) тощо. Назагал, сучасні політологічні та політико-філософські концепції держави переважно є багатофункціональними. В Україні наразі кращі здобутки досягнуто не в загальних концепціях держави, а в ділянці конституційно-правових та конкретних політичних досліджень: структура державної влади, розподіл гілок влади, дослідження функціювання різних структур сучасної української держави тощо.В. Лісовий -
8 per
prep1) через, поper post — по пошті, поштою
2) за, наper capita — на людину, на душу населення
per se — по суті; сам по собі
per annum — за рік, щороку
per cent — на сотню; відсоток, процент
per pro (скор. від per procurationem) — за уповноваженням, за дорученням
* * *prep1) вказує на кількість, яка припадає на певну одиницю в, на, з, за2) вказує на спосіб пересилання або передачі по, через; передається орудн. відмінком3) ( часто as per) згідно, відповідно доper procurationem — за дорученням, за повноваженняс (викор. y cкop. формі per pro, p. p.-в підписах на документах)
per saltum — відразу, одним махом
per usual — як звичайно, як завжди -
9 quibble
1. n1) каламбур; гра слів2) софізм, виверт2. v1) ухилятися від суті питання; ухилятися від прямої відповіді за допомогою софізмів2) заст. грати словами; каламбурити; перетворювати на жарт* * *I n1) гра слів; каламбур2) софізм, ( жалюгідний) виверт3) несуттєве зауваження; причіпкаII v1) ухилятися від суті питання; від прямої відповіді; грати словами; перетворювати на жарт2) вишукувати недоліки, чіплятися -
10 touch
1. n1) дотик; торкання; доторкання, дотиканняto know smth. by touch — розпізнати щось на дотик
2) зв'язок, спілкування, контактto get in (into) touch with smb. — зв'язатися з кимсь
3) штрих; характерна риса4) художня манера, художній стиль (прийом)5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)6) муз. удар7) муз. туше8) присмак; відтінок, наліт9) легкий приступ (удар)10) квач (дитяча гра)11) моральний вплив; навіювання12) розм. сума13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені грошіto come for a touch — прийти, щоб поживитися
14) проба на якість (золота тощо)15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)16) пробний камінь17) мед. обмацування18) намагнічування (дотиком предмета до магніту)19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля20) статевий контактrum touch — а) дивна людина; б) дивна справа
2. v1) торкатися, доторкатися; чіпатиto touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)
2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити3) відчувати на дотик, сприймати дотиком4) стикатися, прилягати, межувати5) досягати, діставати6) зрівнятися (з чимсь)7) впливати фізично9) завдавати шкоди; злегка псувати10) діяти (впливати) на психікуhe is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома
11) зворушувати, хвилювати12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живеto touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі
13) злегка забарвлювати; надавати відтінку15) натякати, згадувати16) мед. обмацувати17) мат. бути дотичною19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити20) заштриховувати; лініювати21) змінювати, підправляти; перефарбовувати23) давати сигнал (дзвінком тощо)26) амер. красти (з кишені)27) намагнічувати (дотиком до магніту)touch down — приземлитися, торкнутися землі
touch off — а) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)
touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)
to touch bottom — а) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися
to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню
* * *I n1) дотик; торканняat a touch — при ( першому) дотику
a
- of /with/ a stick — дотик паличкоюmomentary touch (of the shoulders to the mat) — короткочасне зіткнення лопаток з килимом ( спортивна боротьб)
2) дотикsoft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик
he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт
she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття
3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контактin touch with smb — у контакті з ким-н.
I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати
to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.
to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.
to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.
to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.
to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням
have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль
to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи
to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ
to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.
to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами
4) штрих; риска; детальvivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді
to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа
a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність
a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль
this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера
the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару
5) чуточка; домішка; відтінок, налітa touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів
a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]
an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі
there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило
ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар
a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]
touch of fever — невеликий жар, температурка
6) сумаthe dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом
to make a touch, to put the touch (on smb) — позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання
its a touch — мене надули, мене обдурили
7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь8) мeд. обмацування; пальпація10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поляto kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія
easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг
he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка
he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце
common touch, touch of elbows — відчуття ліктя
a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути
rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа
II advin /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно
небагато, трішкиIII vto aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно
1) торкатися, чіпатиto touch the ball — cпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча
to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]
to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня
to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]
he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися
our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик
2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонатиnothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)
he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити
he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися
he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення
I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження
3) стикатися, примикати, граничити4) досягати; діставатиto touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати
the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту
5) дорівнювати, йти в порівняння зthere is nothing to touch sea air for bracing you up — немає нічого кориснішого за морське повітря для зміцнення здоров'я
6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується васthe new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон
7) впливати, робити впливhis war experiences seem not to have touched him at all — військові переживання не залишили ніякого сліду в його душі
alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь
Ex:this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психікуhe is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдомаthe fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепитиthis metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере
8)
p. p.
завдавати шкоди, збиток; злегка псувати9) чіпати, хвилюватиhis repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати
his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу
to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі
10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінокclouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати
admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості
11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)12) згадувати, натякати13) мeд. обмацувати, пальпувати14) мaт. торкатися, бути дотичною15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)17) зачіпати (тему, питання)18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)20) отримувати (платню, стипендію)21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щосьthe revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.
his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)
26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися
to touch bottom — дійти до гранично низького рівня ( про ціни); опуститися
our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]
to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню
a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла
to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду
touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!
I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/
to touch the wind — мop. заполіскувати ( про вітрил)
-
11 data
n 1. ком. дані; інформація; факти; відомості; 2. комп. дані, інформація; a інформаційний1. інформація у формі фактів, статистики тощо; 2. інформація, яка зберігається, передається, обробляється тощо комп'ютером═════════■═════════accurate data точні дані; actual data фактичні дані; administrative data адміністративна інформація; aggregate capital data сукупні дані про капітал; ambiguous data непевні дані; annual data річні дані; authentic data правдиві дані • вірогідні дані • достовірні дані; available data наявні дані; balance sheet data балансові дані • дані про баланс; basic data основні дані • вихідні дані • базові дані; bibliographical data бібліографічні дані; biographical data біографічні дані; book-keeping data бухгалтерські дані; budget data бюджетні дані; business data комерційна інформація; calculation data розрахункові дані; census data дані перепису; coded data закодовані дані; collected data зведені дані; commercial data комерційна інформація • комерційні дані; comparative data порівняльні дані; complete data повні дані; comprehensive data вичерпні дані; confidential data конфіденційна інформація; conflicting data суперечливі дані; control data контрольні дані; corollary data співвідносні дані; correct data правильні дані; corrected data виправлені дані • відкориговані дані; correlated data співвідносні дані; cost data дані про витрати • дані про витрати виробництва; crude data приблизні дані • неточні дані; cumulative data зведені дані; current data поточна інформація; customer data дані про клієнтів • інформація про клієнтів; demographic data демографічні дані; design data розрахункові дані • конструктивні дані; detailed data деталізовані дані • докладні дані; digital data числові дані • цифрові дані; discrepant data розбіжні дані; documentary data документальні дані; economic data економічні дані • економічна інформація; estimated data кошторисні дані; exact data точна інформація; external data зовнішні дані; factual data фактичні дані; final data остаточні дані; financial data дані про фінансову діяльність • фінансові показники; gross data валові дані; group data згруповані дані; historical data дані за минулі роки • історичні дані; identification data розпізнавальні дані; immigration data імміграційні дані; inadequate data неповноцінні дані; incoming data наступні дані • вхідні дані • дані, що надійшли; incomplete data неповні дані; incorrect data неправильні дані; industry sales data торговельна статистика галузі; initial data вхідні дані • початкові дані; input data вхідні дані; long-term data дані за тривалий період часу; main data основні дані; management data управлінська інформація; manufacturing data дані про випуск продукції • технологічні дані; market data ринкові дані • кон'юнктурні відомості • дані про ринок; marketing data маркетингові дані; master data основні дані; measurement data результати вимірювань • нормативи; messy data ненадійні дані • невпорядковані дані; missing data відсутні дані; monthly data щомісячні дані; necessary data необхідні дані; numerical data цифрові дані • числові дані; objective data об'єктивні дані; observational data дані спостережень; official data офіційні дані; on-line data оперативні дані; operating data оперативні дані; operating life data дані про термін служби; operational data робочі дані • оперативні дані; original data вихідні дані • початкові дані; output data вихідні дані • дані про обсяг продукції; past data дані за минулий період; performance data показники продуктивності • робочі характеристики • дані про продуктивність; performance-test data дані протоколу випробувань; personal data анкетні дані • особисті дані • біографічні дані; pertinent data інформація по суті справи; physical data фізичні характеристики; population census data дані перепису населення; precise data точна інформація • точні дані; predicted data прогнозовані дані; preliminary data попередні дані; price-level data дані про рівень цін; pricing data дані про ціни; primary data первинні дані • вихідні дані; principal data основні дані; priority data пріоритетні дані; private data інформація приватного характеру; production data дані про рух виробничого процесу • дані про випуск продукції; profit data дані про прибуток; provisional data тимчасові дані • попередні дані • умовні дані; public data відкрита інформація; published data* опубліковані дані; purchase data статистика покупок • відомості про покупки; qualitative data якісні дані; quality data показники якості; quantitative data кількісні дані; ranked data упорядковані дані • класифіковані дані; rated data розрахункові дані; rating data номінальні характеристики; raw data невпорядковані дані • неопрацьовані дані • вихідні дані; readership data дані про кількість читачів • дані про коло читачів; reduced data оброблені дані • опрацьовані дані; reference data довідкові дані; regular data систематизовані дані; regional data місцеві дані • регіональні дані; relevant data інформація по суті справи; representative data характерні дані; response data відповідні дані • дані про відповідні реакції; restricted data дані обмеженого користування • інформація для службового користування • закриті дані • секретні дані; retail sales data дані про роздрібний продаж • статистика роздрібного продажу; sales data торговельна статистика • дані реалізації товару • дані про збут; sample data вибіркові дані; scarce data недостатні дані • мізерні дані; scientific data наукова інформація; seasonal data сезонні дані • дані про сезонні зміни; secondary data вторинні дані; service data експлуатаційні дані; shipping data дані про відвантаження товару; social data дані про соціальний склад • дані про соціальний склад населення; source data дані походження • дані про походження • вихідні дані; specified data уточнені дані; starting data вихідні дані; statistical data статистичні дані; statistical support data затверджена статистика; status data дані про стан; summarized data підсумкові дані • збірні дані; summary data узагальнені дані • зведені дані • збірні дані; supplementary data додаткові дані • додаткова інформація; supplied data подана інформація • подані дані; supporting data допоміжні дані; survey data матеріали обстеження; systematical data систематизовані дані; tabular data табличні дані; tabulated data табличні дані; technical data технічні дані • технічна інформація • технологічна інформація • техніко-видавничі характеристики; tentative data умовні дані • експериментальні дані • дослідні дані; test data експериментальні дані • результати експериментів • дані досліджень; theoretical data теоретичні дані; trade off data обмінна інформація; transaction data операційні дані; ungrouped data незгруповані дані; valid data дійсні дані • достовірні дані • обґрунтовані дані; variable data змінні дані • мінливі дані; working data показники роботи • результати роботи • робочі дані═════════□═════════data abuse зловживання даними • неправильне користування даними; data access arrangement засоби доступу до даних; data acquisition збір даних; data administration організація проходження даних • організація даних • адміністрація даних; data aggregate сукупність даних; data amount кількість інформації • обсяг даних; data bank банк даних • інформаційний банк • архів; data bank management управління банком даних; database база даних; database creation формування бази даних; database design проектування бази даних; database management управління базою даних; database search пошук в базі даних; data bit бітові дані; data capture збір даних • нагромадження даних; data carrier носій інформації • носій даних; data centre центр збору даних • центр накопичення даних; data chaining ланцюжкове зчеплення даних; data channel канал даних; data circuit канал передавання даних; data code кодовий набір; data collection упорядкування даних • нагромадження даних • збір даних; data communication передача даних • передавання даних; data compaction ущільнення даних; data control керування даними; data conversion перетворення даних; data corruption руйнування даних; data description опис даних; data display інформаційна таблиця • інформаційне табло • відображення даних • викладка даних; data encoding кодування даних; data encryption кодування даних; data entry інформаційний вхід • введення даних; data field поле даних; data file картотека даних • тека даних; data flow потік даних; data format формат даних; data for study дані для дослідження; data handling опрацьовування даних • опрацювання даних; data input введення даних • вхідні дані • інформаційний вхід; data input station термінал введення даних; data integrity цілісність даних; data item елемент даних; data link канал передачі даних; data maintenance введення даних; data management керування даними; data management system система керування даними; data manager керівник відділу опрацювання даних • керівник відділу обробки даних; data network мережа передачі даних • мережа даних; data organization організація даних; data output вихідні дані • вихід даних • інформаційний вихід; data packet пакет даних; data performance ефективність даних; data processing обробка даних • опрацювання даних; data processing centre центр обробки даних • центр опрацювання даних; data processor процесор обробки даних • процесор опрацювання даних; data protection захист даних; data rate швидкість передачі даних; data recording реєстрація даних • запис даних; data recovery відновлення даних; data register реєстр даних; data retrieval пошук даних; data safety захист даних • збереження даних; data security безпечність зберігання даних • захист даних • збереження даних; data selection вибір даних; data service bureau центр обробки даних; data set комплект даних • набір даних • низка даних • файл даних; data sharing розподіл даних; data sheet бланк для запису даних; data source джерело даних; data switch перемикання даних; data transfer передача даних; data transfer rate швидкість передачі даних; data transformation перетворення даних; data transmission передача даних; data validation підтвердження правильності даних • перевірка правильності даних • перевірка даних; data value величина даних; to access data діставати/дістати доступ до даних; to analyze data аналізувати дані; to check data перевіряти/перевірити дані; to collect data збирати/зібрати дані; to discard data виключати/виключити дані • відкидати/відкинути дані • виключати/виключити інформацію • відкидати/відкинути інформацію; to enter data вводити/ввести дані; to examine data досліджувати/дослідити дані • оглядати/оглянути дані; to exchange data обмінюватися/обмінятися даними; to feed in data вводити/ввести дані; to furnish data видавати/видати дані • постачати/постачити дані; to handle data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to include data включати/включити дані; to plot the data наносити дані; to process data обробляти/обробити дані • опрацьовувати/опрацювати дані; to provide data постачати/постачити дані • давати/дати дані; to record data записувати/записати дані; to retrieve data знаходити/знайти дані; to share data ділитися даними; to store data зберігати/зберегти дані; to submit data подавати/подати дані; to turn out data видавати/видати дані; to update data обновляти/обновити дані; to use data використовувати/використати дані -
12 Кант, Іммануїл
Кант, Іммануїл (1724, Кенігсберг, нині Калінінград - 1804) - нім. філософ. Видатне місце К. в історії світової філософської думки визначається насамперед тим, що він осмислив і узагальнив основні проблеми філософії взагалі і особливо Нового часу, подав їх у вигляді співвідношень: чуттєвість і мислення, розсудок і розум, річ у собі і явище, апріорне й апостеріорне, свобода і причинність, пізнаваність світу та її межі Г. оловна риса його вчення - проблемність і проблематичність. К. по суті зібрав класичні нерозв'язані проблеми і зробив спробу їх самостійного осмислення. Під таким кутом зору його філософія стала своєрідною системою проблем, а оскільки в його підходах до їхнього розв'язання виявилося багато суперечливого і, отже, проблемного, то його вчення в цілому стало першою ланкою нім. класичної філософи, яка прямо чи опосередковано вирішувала низку фундаментальних філософських проблем. Тому К. підставово вважають засновником нім. класичної філософії. Еволюція поглядів К. охоплює три періоди. Перший із них - докритичний, коли він займався багатьма питаннями природознавства і філософії. Найважливіші досягнення цього періоду: розробка космогонічної гіпотези і підхід до критичної філософії (в дис. "Про форму і принципи чуттєвосприйманого і умопізнаваного світу", 1770). В другий, критичний, період увага К. була зосереджена на трьох головних проблемах: Що я можу знати? Що я повинен робити? На що можу сподіватися? На перше питання відповідь дала "Критика чистого розуму" (1781), на друге - "Критика практичного розуму" (1788), на третє - "Релігія в межах тільки розуму" (1793). "Критика здібності судження" (1790) мала за мету поєднати трансцендентальне і трансцендентне через естетику і телеологію. В 1793 р. намітився третій період еволюції К.— антропологічний (з листа до Штейдліна від 4 травня 1793 р.) і коло питань розширилося. Це було наслідком того, що К. розрізняв два поняття філософії: шкільне і таке, що охоплює все життя людини, всю сукупність її відношень до світу і суспільства. В "Логіці" (1800) К. до вищезазначених проблем додає четверту: Що таке людина? У цей період К. вважає, що на перше питання відповідає метафізика, на друге - мораль, на третє - релігія і на четверте - антропологія. Але по суті все це можна було б звести до антропології, бо три перших питання відносяться до останнього. Можливість такого віднесення у К. ґрунтується на тому, що сутність людини він вбачав у її душі, а всі без винятку здібності останньої зводяться до трьох: пізнавальної, почуття задоволення і незадоволення, бажання. К. наполягав, що друга і третя з них не вичерпуються першою. Система філософії К. є зображенням такої "системи всіх здібностей людської душі", в якій вони знаходяться в певній субординації, а знання підпорядковане вищим цілям людського існування. Саме тому К. і обмежив знання, щоб дати місце вірі, бо саме в сфері моралі і релігії зосереджуються кінцеві цілі життя. Але слід додати, що обмеження знання вірою є і зворотне обмеження віри, бо при цьому виокремлюється сфера досвіду, яка їй непідвладна, і відносно самостійна сфера моралі Ц. і обмеження загалом мають таку структуру: існують речі в собі, вони впливають на чуттєвість і викликають почуття, які, однак, не мають нічого спільного з речами в собі. Почуття впорядковуються формами споглядання - простором і часом, котрі мають апріорний характер (див. апостеріорі і апріорі). Таке поєднання породжує явища як предмет пізнання С. аме пізнання - синтез явищ і мислення та його форм - категорій, які також апріорні. Сукупністю такого знання є досвід, а мисленням, в даному застосуванні, - розсудок (див. розсудок і розум) Ч. уттєвість і розсудок передують досвіду, обумовлюють його, становлять трансцендентальні умови пізнання. За межами їх залишаються речі в собі: вони трансцендентні, непізнаванні. Але розсудок прагне осягнути і їх і перелітає по той бік досвіду, внаслідок чого перетворюється на чистий розум, тобто такий, що не поєднується з чуттєвими даними. Спроби такого осягнення породжують суперечності, яких К. виділяє три групи: антиномії, паралогізми, ідеал чистого розуму. Недолік теоретичного розуму долає практичний, моральний, який формулює основний закон - категоричний імператив - у його різних формах. Цей закон виражає свободу волі, її незалежність від чуттєвого світу, в якому живе людина. Щоб спонукати її виконувати закон і підтримати в такому виконанні, необхідні опори, підстави, які К. назвав постулатами; існують Бог, свобода волі, безсмертя душі - так відбувається перехід у сферу релігії. Предмети постулатів - це найважливіші для життя речі в собі. їх буття стверджується не знанням, а вірою. Таким чином теоретичний розум внаслідок своєї обмеженості переходить в практичний, а останній - в релігію, яка виконує також обмежену, але дуже важливу роль: моральний закон випливає не з неї, а тільки підтримується нею. Ця її обмеженість очевидна з загальної формули К., котра знайшла свій відбиток в одній із головних його праць "Релігія в межах тільки розуму". Всі види розуму і віра в сукупності становлять сутність людини, а вся система К. - антропологію.[br]Осн. тв.: "Загальна природна історія і теорія неба" (1755); "Критика чистого розуму" (1781); "Пролегомени..."(1783); "Критика практичного розуму" (1788); "Критика здатності суджень" (1790); "Антропологія з прагматичної точки зору" (1798)та ін. -
13 мистецтво
МИСТЕЦТВО - знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Будь-який мистецький, у широкому значенні, текст обов'язково надає конкретності універсального характеру, що і є основною ознакою художнього образу як головного будівельного матеріалу у М. Художній образ - особливий знаковий сколок зі світової - природної чи людської - дійсності, який унікальним чином органічно поєднує той чи той її фрагмент з універсальними значеннями. Відповідним чином мистецький твір у всьому часовому діапазоні художньої творчості постає передовсім як особливий інформаційний процес надзвичайної смислової місткості. М. - комунікація, у якій повідомленням є текст у повному своєму знаково-семіотичному складі, внаслідок чого це повідомлення набуває інформаційної ваги, по суті, незрівнянної з усіма іншими семіотичними інструментами культури. Фундаментальна риса М. - орієнтація на конкретність світу у її зв'язку з утвердженими чи утверджуваними культурою стратегемами останнього - і визначає надзвичайну тривкість мистецької діяльності у всьому часі і просторі людської історії від давнини до сучасності. Проте різні епохи цієї історії необхідно дають і різні форми М., хоча й зберігають вказану його фундаментальну рису. Так, "досучасне" М., від архаїки до початку Нового часу, обов'язково переплітається з іншими галузями ідеологічної діяльності тогочасної людини - від релігії аж до правничої сфери, відтворюючи передовсім світогляд великих спільнот-колективів тих епох В. ідповідним чином таке М. позначене ослабленою авторською індивідуальністю або навіть її повною відсутністю І. сторія того М. постає насамперед як його поступова, але неухильна емансипація від згаданих інших галузей культурно-семіотичного Всесвіту і паралельно від обов'язково надособистого бачення світу, притаманного тій добі. Від часів європейського і цілої серії азійських "ренесансів" М. починає орієнтуватися вже на підкреслено індивідуальний, "авторський" погляд на дійсність. Відтак головною семантикою М. стає сама ця дійсність, уже позбавлена попередніх надособистих, колективно-міфологічних інтерпретацій. Отож, якщо раніше М. відтворювало "світогляд", то віднині - сам світ у всій його проблематичності і незавершеності. Уся мистецька сума Нового часу постає як безнастанне побільшення у ньому, з одного боку, індивідуальної авторської ініціативи, аж до злободенної постмодерністської ексцентрики, а з другого, тих чи тих художніх способів до відтворення віднині плинного, принципово незавершеного, "гераклітівського" світового процесу. М. відповідно віддзеркалює і цей процес, і авторську особистість у ньому. Вже на порозі Нового часу, а особливо у розпалі романтизму, до мистецької семантики і взагалі поетики невід'ємно ввійшла і та велика народно-колективна особистість, до якої належить той чи той митець. Це надає усім подальшим мистецьким формам відповідної національної забарвленості, котра у своїй своєрідності особливим чином уточнює як авторику особистісно художника, так і характер, типологію відтворюваного ним світу. Характерно, що саме в час романтизму здіймається полеміка довкола гіпотетичної прийдешності М., яка у певних своїх крайнощах (Гегель) доходить до сумнівів у самій можливості такої прийдешності - у зв'язку з бурхливим загальним розвитком людського семіозису, - особливо у напрямі абстрактної інформації. Проте ці песимістичні прогнози, зважаючи на інтенсивну мистецьку продуктивність сучасності, все ж таки не справдилися Р. азом з тим М. Нового часу від барокової доби і далі доволі різко диференціювалося на "авторське" і на "масове", які наразі перебувають у безсумнівному, незрідка тяжкому конфлікті. Не виключено, що цей доволі драматичний поділ сучасної мистецької праці зумовлений неуникною необхідністю, з одного боку, відтворення особистісного багатства новоєвропейської цивілізації, а з другого, фіксації загалом сталих і доволі елементарних світоглядів великих людських мас у ній, що з'явилися на історичному обрії "насамкінець" Нового часу.В. Скуратівський -
14 judgement
думка; судження; судове рішення, вирок; розгляд, слухання ( справи у суді); висновок суду стосовно правильності процедури; покаранняjudgement of nil capiat per breve — рішення на користь відповідача; рішення про відмову у позові, рішення про відхилення позову
judgement of quod respondeat ouster — рішення про надання (подання) відповідачем пояснень по суті справи
- judgement awarding damagesjudgement rendered against a party — судове рішення, винесене проти сторони
- judgement book
- judgement by actionem
- judgement by consent
- judgement by court
- judgement by default
- judgement by cognovit
- judgement by confession
- judgement by default
- judgement creditor
- judgement debt
- judgement debtor
- judgement docket
- judgement entered of record
- judgement for liquidated claim
- judgement for the defence
- judgement for the defense
- judgement for the defendant
- judgement for the plaintiff
- judgement for the prosecution
- judgement for tort
- judgement for want of plea
- judgement in Admiralty
- judgement in default
- judgement in equity
- judgement in error
- judgement in equity
- judgement in personam
- judgement in rem
- judgement in the merits
- judgement inter partes
- judgement lien
- judgement-making power
- judgement nihil dicit
- judgement nisi
- judgement of acquittal
- judgement of cassetur breve
- judgement of common-law court
- judgement of Congress
- judgement of conviction
- judgement of court
- judgement of death
- judgement of dismissal
- judgement of nolle prosequi
- judgement of nolle prosequitur
- judgement of nonsuit
- judgement of quod computet
- judgement of quod recuperet
- judgement of repleader
- judgement of retraxit
- judgement of revocation
- judgement of separation
- judgement of the majority
- judgement on demurrer
- judgement on formal grounds
- judgement on the merits
- judgement-passing power
- judgement pro retorno habendo
- judgement proceedings
- judgement-proof
- judgement
- judgement rationale
- judgement register
- judgement rendered
- judgement rendered for a party
- judgement reserved
- judgement respited
- judgement roll
- judgement sample
- judgement seat
- judgement sentence
- judgement summons
- judgement under attack
- judgement upon verdict -
15 short
1. n1) короткість, стислість2) короткий зміст3) лінгв. короткий голосний4) короткий склад5) знак короткості6) розм. короткометражний фільмfeature (animated cartoon) short — короткометражний художній (мультиплікаційний) фільм
7) короткий уривок; короткий твір8) ел., розм. коротке замикання9) мальок10) військ. недоліт11) спекулянт, який грає на пониження12) кондуктор, який не віддає хазяїну усіх виручених грошей13) розм. міцний напій14) чаркаfor short — скорочено, для стислості
in short — коротше кажучи; одним словом
the short of the matter — сутність проблеми (питання, справи)
2. adj1) короткийshort waves — рад. короткі хвилі
short arms — військ. короткоствольна зброя
2) низький, невисокий3) короткочасний, нетривалийin a short time — незабаром, скоро
6) військ. за першою вимогою4) короткотерміновий, короткостроковий5) короткий, стислий6) кін. короткометражний7) скорочений, неповний8) неповний, приблизний; орієнтовний9) некомплектний, неукомплектований10) недостатній, убогийto be short of (in) money — відчувати брак грошей
to be short of (in) breath — задихатися, важко дихати
11) незадовільний12) різкий, грубий13) міцний, нерозведенийshort drink, something short — міцний напій, спиртне
14) розсипчастий; ламкий, крихкийshort pastry — розсипчасте (пісочне) тістечко
short bit — амер. монета в 10 центів
short blast — військ. дульна хвиля
short circuit — ел. коротке замикання
short dead end — зал. тупик
short end — розм. несприятливе становище
short list — а) остаточний список; б) список допущених до останнього туру (конкурсу тощо)
short of — а) не досягти (чогось); не доходячи (до чогось); б) що не відповідає чомусь; в) за винятком
S. Seas — розм. Балтійське і Біле моря
short ton — коротка тонна (= 907,2 кг)
short views — короткозорість, недалекоглядність
3. adv1) різко, круто; раптом, несподіваноto stop short — раптом (різко) зупинитися
to take smb. (up) short — а) захопити (застукати) когось зненацька; б) перервати чиєсь мовлення, не дати комусь висловитися
to break off short — закінчити (ся) несподівано
I am taken short — розм. у мене живіт схопило
2) передчасно, достроковоto cut smb.'s life short — передчасно обірвати чиєсь життя
3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані5) не доходячи, не досягти6) коротко, стисло; уривчасто* * *I n1) короткий зміст; сутьin short — коротенько, коротше кажучи, одним словом
for short — для стислості, скорочено
2) лiнгв. короткий голосний; короткий склад; знак короткості3) короткометражний фільм; короткий уривок, короткий твір5) eл. коротке замикання6) вiйcьк. недоліт7) = short sale [див. short II, I 7]8) pl бірж. спекулянти, що грають на зниження9) міцний напій, спиртне; "чарочка" ( чарка нерозбавленого віскі)II a1) короткий2) низький, невисокий3) короткий, недовгий, який недовго триваєin a short time — незабаром; короткотерміновий, короткостроковий
short loan /money/ — короткотермінова позичка
4) короткий, стислий; кiнo короткометражний5) урізаний; неповнийshort measure — кoм. недомір
short weight — кoм. недовага; неповний, приблизний; некомплектний, неукомплектований
6) убогий, бідний; недостатній; який відчуває брак ( чого-небудь); незадовільний7) кoм. який продається без покриттяshort sale — продаж на термін без покриття; бірж. який грає на зниження
8) різкий, грубий, уривчастий; різкий, сухий ( про кашель)9) міцний, нерозбавленийshort drink, something short — спиртне
10) розсипчастий; ламкий, крихкийshort and — знак & (типографський знак сполучника ",")
III advshort views — короткозорість, недалекоглядність
1) різко, круто; раптово, зненацька2) передчасно3) коротко4) близько, недалеко, на близькій відстані; не доходячи, не досягши5) коротко, стисло; уривчасто -
16 such
1. adj1) такий, подібнийin such a way — таким чином, так
and such things — і тому подібне, тощо
2) такий (емоційно-підсилювальне слово)◊ such as — як наприклад; такий, як
◊ such a writer as Gogol — такий письменник, як Гоголь
◊ until such time as... — доти, доки...
◊ on such a day as you can go — того дня, коли ви зможете піти (поїхати)
◊ such that — такий, що; так, що
◊ he replied in such a way, that I had to laugh — він відповів так, що я не міг не засміятися
◊ such master, such man — присл. який пан, такий і жупан
2. pron demonst1) такий2) той, такий; ті, такіsuch only who have lived in that country — тільки ті, хто жив у цій країні
◊ and such — розм. і таке інше, тощо
◊ as such — як такий, по суті
◊ a name as such means nothing — ім'я само по собі нічого не значить
◊ if such were the case — якби це було так
◊ there are no hotels as such in this town — у цьому місті немає справжніх готелів
* * *I a1) такий, подібний2) такий; такий гарний, такий великий, такий далекийII pronsuch as — як наприклад; такий як; той який; такий який; такий, щоб
1) такий2) той, такий; ті, такіas such — як такий; по суті; сам по собі
such being the case — оскільки, оскільки це так, раз така справа
-
17 per
prep1) вказує на кількість, яка припадає на певну одиницю в, на, з, за2) вказує на спосіб пересилання або передачі по, через; передається орудн. відмінком3) ( часто as per) згідно, відповідно доper procurationem — за дорученням, за повноваженняс (викор. y cкop. формі per pro, p. p.-в підписах на документах)
per saltum — відразу, одним махом
per usual — як звичайно, як завжди -
18 Енгельс, Фридрих
Енгельс, Фридрих (1820, Бармен, Пруссія - 1895) - нім. мислитель, суспільний діяч, один із засновників марксизму. Син підприємця (текстильного фабриканта), він присвятив свою творчість і діяльність доведенню минущого характеру суспільства приватної власності та необхідності революційної його заміни соціалізмом (комунізмом) С. подвижник і друг Маркса. На відміну від нього Е. прийшов до ідей соціалізму переважно на ґрунті філософських міркувань (особливо теорії відчуження). Соціалістична орієнтація Е. мала витоки насамперед в політекономії і реальних суспільно-економічних колізіях (які особливо мали місце в Англії на поч. 40-х рр. XIX ст). При всій єдності поглядів Маркса й Е. між ними є певні відмінності. Головним принципом філософії Маркса був принцип практики, яку він розумів як основу всіх виявів існування людини. Відповідним принципом у Е. було "велике основне питання всієї, особливо новітньої філософії" - про відношення мислення до буття, духу до природи: про первинність чи вторинність останньої, про пізнаваність світу. З огляду на це, Маркс вважав головним недоліком усього попереднього матеріалізму споглядальність, а Е. - його механістичний, метафізичний характер та ідеалізм у розумінні історії. Це відбилося і на розумінні природи. Якщо Маркс бачить її в контексті практики, то Е. зосереджує свою увагу на природі як такій ("Діалектика природи"). Характерною рисою творчості Е. є багатоманітність його зацікавлень та наукових інтересів. Він спеціально вивчав природознавство, військову справу, житлове й селянське питання тощо і на основі цього створив відповідні концепції. Помітною є протилежність загальних тенденцій духовної еволюції двох засновників марксизму: Маркс від ранніх філософських творів перейшов до політекономії і на ній, зрештою, зупинився. Е. продовжував розробляти марксизм в усіх його відгалуженнях (напр., "Анти-Дюринг") й інтерес до філософських досліджень з часом у нього не спадав. Матеріалізм і діалектику Е. аналізував і розробляв у загальному вигляді, тоді як у Маркса вони підпорядковані конкретному предмету його досліджень. Розробити, викласти і донести до широкого читача філософію марксизму випало саме на долю Е. Він називав її по-різному: "новий матеріалізм", "сучасний матеріалізм", "матеріалістична діалектика", маючи на увазі, що "сучасний матеріалізм" є по суті діалектичним і що продовження його становить "матеріалістичне розуміння історії", або "історичний матеріалізм". Термін "діалектичний матеріалізм" запровадив Дицген. У 90-ті рр. XIX ст. Е. критично переосмислив певні аспекти історії і практики соціалізму. У вступі до праці Маркса "Класова боротьба у Франції з 1848 по 1850 р." (1895) він оцінив свої і Маркса очікування близької революції як ілюзію, а способи боротьби, котрі тоді застосовувалися, - як застарілі; звернув увагу на новий для того часу, але ефективний засіб трансформації суспільства - всезагальне виборче право. Е.-вчений помітив і вказав на можливий перехід від насильницьких до мирних, парламентських способів боротьби. В праці "До критики соціал-демократичної програми 1891 р." Е. дійшов висновку, що в розвинутих країнах: Франції, Англії, Америці (але не в "деспотичній" Німеччині) можливе мирне "вростання" старого суспільства в соціалізм (втім, це "вростання" зберігало революційний зміст - заміну приватної власності суспільною). Е. - видатний прогнозист соціальних явищ. Майже за 20 років наперед (у 1895 р.) він передбачив настання доби світових війн. Але найбільш вражаючим є передбачення ним революції в Росії. Е. припускав, що почнеться вона в Петербурзі, буде здійснена невеликим гуртом людей, надасть поштовху до розвалу усієї системи і вивільнить такі руйнівні сили, які потім неможливо буде приборкати; але згодом люди, котрі здійснять революцію, переконаються в тому, що вони вчинили те, чого самі не знали й не хотіли. Е., слідом за Гегелем, називав такий перебіг подій "іронією історії".[br]Осн. тв.: "Становище робітничого класу в Англії" (1845); "Анти-Дюринг" (1878); "Походження сім'ї, приватної власності і держави" (1884); "Діалектика природи" (напис. 1873 - 1883 рр., опубл. 1925 р.); "Людвіг Фоєрбах і кінець класичної німецької філософії" (1886).В. Білодід -
19 іронія
ІРОНІЯ ( від грецьк. ειρωνεία - прикидання, удаваність) - певного роду риторичний прийом, завдяки якому висловлення набуває прихованого змісту, відмінного (нерідко - протилежного) від буквального, проте формулювання останнього завжди натякає на істинність саме прихованого змісту. І. має і суто філософське значення - специфічного заперечення, що виявляє розходження наміру і результату, задуму і об'єктивного сенсу у парадоксах пізнавальної і практичної діяльності. Історично першою формою філософської І. була "Іронія Сократа". Сократ твердив, що марно шукати істину у зовнішньому світі - вона належить людині ("Пізнай самого себе") А. ле істина ця хаотично "перемішана" з хибними уявленнями і "виділити" П з того хаосу думок можна лише за допомогою серії питань, що ставляться у певному порядку (який збігається з "порядком" самого Космосу). Прикидаючись невігласом ("Я знаю лише те, що я нічого не знаю"), Сократ ставив співрозмовникам нібито "наївні" питання, які спрямовували хід думок до істинного висновку. І. Сократа є специфічною, античною, формою діалектичного методу. Специфіка цієї форми визначалася уявленням про цілісність, не розчленованість природної і духовної реальності античного світопорядку (реально-ідеального Космосу), їхню принципову нерозрізнимість. Тому антична діалектика спрямовується на виявлення суперечностей з метою їхньої елімінації, а не синтезу. Саме тому ця діалектика знаходить своє завершення в Аристотелевій системі формальної логіки (у середньовічних університетах курс формальної логіки називався "діалектикою"). Не можна погодитися з твердженнями про "суб'єктивізм" Сократової позиції (оскільки вона, мовляв, тлумачить діалектику лиш як метод пізнання) - адже античний "об'єкт" (реально-ідеальний Космос) у своїй структурі визначається людиною ("суб'єктивно") відповідно до протагорової тези - "людина є мірою всіх речей". Лише філософія неоплатонізму (і, зокрема, її християнської форми - "ареопагітизму"), яка виходить з принципової нетотожності (навіть несумірності) духовного і природного (тварного) світу, виявляє нову форму І. (і, відповідно, діалектики), оскільки тут ідеться про несумірність (по суті - трансцендентність) наміру (духовної реалії) і результату (створеної з ніщо природи) - Божественого плану буття і його словесно-предметного "творіння", які (через "гріховний" вибір Адама і Єви) виявляються змістовно несумірними, вимагаючи "додаткових" актів ("спасительний подвиг" Христа, апокаліптичні події тощо). Саме з цим (через кордоцентрично-барокову лінію від Екгарта до пієтизму і янсенізму) пов'язане формування І. нім. романтизму, спричиненого особливостями філософії Фіхте. Оскільки результат діяльності "Я" - "не-Я" (об'єкт, дійсність) виявляється, внаслідок її обмежено-предметного характеру, біднішим за своє духовне джерело (за межами дійсності лишаються нереалізовані можливості), то відкривається широке поле для розмаїтого тлумачення цих можливостей, для творчої "гри" множиною можливостей. Критикуючи романтичну І. за довільний, "суб'єктивістський" характер "гри" можливостями, Гегель водночас допускає ситуації "І. історії" - розходження мети суб'єктів історичної дії (людей) з реальним результатом ходу історії. Така І., за Гегелем, стає можливою внаслідок об'єктивного характеру діалектичного розвитку абсолютного духу і суб'єктивного характеру історичних цілей, що їх ставлять при цьому люди. Саме це мав на увазі, говорячи про "І. історії", Енгельс, невиправдано приписуючи діалектику (цей винятково духовний феномен) природі. Насправді ж т. зв. "діалектика природи" є упредметненою в природному матеріалі духовно-практичної діалектики людини, її відчуженням. Серед історичних різновидів І. особливе місце належить "екзистенційній" І. К'єркегора, суть якої зводиться до здатності людського духу не просто оперувати ("грати") наявними можливостями в рамках даної парадигми (теоретичної, етичної, естетичної та інших систем) людської діяльності, а й виходячи за її межі (к'єркегоріанський "стрибок в абсурд"), творити принципово нові можливості духовного і практичного осягнення світу.І. Вичко -
20 міф
МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.В. Скуратівський
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Таїнство - тайна — Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Ісходження - походження Святого Духа — Неозначеність і різновжиток в українському богослов ї термінів ісходження та походження (стосовно Святого Духа) є, на перший погляд, у явному контрасті до надзвичайної важливости цього питання в історії християнського полемічного богослов я. Це,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
закон — у, ч. 1) про що і без додатка, юр. Встановлене найвищим органом державної влади загальнообов язкове правило, яке має найвищу юридичну силу. || тільки одн., без додатка. Сукупність таких загальнообов язкових правил та державних постанов, що… … Український тлумачний словник
декор — (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе елементи… … Архітектура і монументальне мистецтво
декоративність — декор (декоративність) (лат. пристойність; італ. достоїнство) Засіб композиції, спрямований на виявлення суті і посилення виразності художнього твору. Д. архітектурний, як система прикрас екстер єру та інтер єра споруди, може включати в себе… … Архітектура і монументальне мистецтво
Зміни правописних норм — пропоновані проєктом найновішої редакції «Українського правопису» (1999), яких ІБТП дотримується у своїх рекомендаціях 1. Писати в іншомовних загальних назвах тільки г, незалежно від того, h [г] чи g [ґ] вимовляють у мові джерелі: агент, гіпотеза … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
насправді — 1) присл. (відповідно до дійсного стану речей), справді, дійсно, у дійсності, фактично, практично, де факто, на(в)справжки; по суті (перев. уточнюючи); наяву (не у мріях, не вві сні) 2) див. просто I, 2) … Словник синонімів української мови
нечіткий — I (про виклад думок, відповідь, формулювання, завдання тощо неконкретно сформульований, неточно визначений), неконкретний, невизначений, непевний; обтічний (який не стосується конкретно суті справи, намагається не зачепити кого / що н.) Пор.… … Словник синонімів української мови